Я до тебе, кохана, кріть душі і тумани,
Лину в знах і піснях, тільки не наяву.
Ти усміхнешся до мене, я знаю,
Та шкода не побачу я усмішку твою.
Озутріті тебе і сказати,
що маю,
Я не можу,
бо ми на далеких стежках.
Ти повернешся до мене,
я знаю,
Тільки не наяву,
а у зоряний снах.
Коли в літніх садах соловейки співають,
Коли осінь дещем під вікно зашумить,
Ти не забудеш про мене,
я знаю,
І у небо вечірні ти поглянеш на мить.
Ти не забудеш про мене,
я знаю,
І у небо вечірні ти поглянеш на мить.
Там
на небі далеко під хозорів падають,
Ти про мене згадаєш, коли будеш одна.
Ти усміхнешся у небо,
я знаю,
І з динити твої закрадеться сльоза.
Đang Cập Nhật
Đang Cập Nhật