Можна вважати,
що фестиваль вдався?
Сміттю – ні!
Попси – ні!
Ізотеріки – так!
Найдішлемо привітання розумному захмарному Магатмі!
Магатма з нами у нашому серці!
Ледриві,
штовхолім шляхом,
де люд сюди старий Магат відійшов,
така ж така я йому.
Добрий день,
старий Магат! Магатвій могутню дуже вилагідь,
набули завзи все святу!
Аджара!
Він мені відповів таке, що мовча зрозумів,
чи, може, він спав, чи розмовляв з дірками,
чи розмовляв зі мною мовою птахів, або травівів.
Аджара!
Я йому, а кажи, славний вчителю дві краси світу,
місяць та сонць є має під колису стрічі,
чи,
чи,
чи.
Аджара!
Він мені подарював таку смішку,
такий струм,
добра,
що навкруги заспівали б,
як її.
А в душі моїй на щогряну в кастівих хвост,
з Магатвих звірку ні та поля то золотим чи.
Я йому, гуря!
А кажи мені, мудрі Магатви,
хто перший вийде до захмарних брав?
Славедний чиновник,
чесний сім'янин,
але щирий господар.
Отаке, таке, спитав я його.
Аджара!
Він мене,
він мене натикав,
як в глибиної відповіді,
що не міг бікати,
не міг не чувати нік.
Не міг почути, де чи я гад.
Не міг дивитися в війські горі.
Та не міг більше стояти, розмовляти.
Обернувся, та пішло з собі пильним шляхом.
Мудрі Магатмо,
хай будуть вішні твої слова,
що відновлюю душу.
Усідать суть! Миннішка, усилі!
Соні,
соні, соні!
Гони, гони, гони, гони, гони, гони, чорні дуки!
Гони, гони, гони, гони,
гони, гони, гони від себе!
Шеви,
шеви,
шеви,
шеви,
шеви,
шеви,
шеви,
шеви,
чорні дуки!
Шеви, шеви, шеви, шеви, шеви, шеви, шеви, шеви!
А Мудрі Магатмо,
аще на добря!
Воплі ви доплясали! Для вас оце езотеричний час!