Ледвіж опильним шляхом дивлюся,
де старий Махатма підійшов та каже таке
Я йому
Добрий день,
старий Махатмо,
а твій,
мабуть,
ні дуже великий,
но біля заду і все світлий
Він мені
Відповів таке, що мав щось розумієм
Чи, може, він спав, чи розмовляв з дірками
Чи розмовляв зі мною мовою птахів або травини
А
Я йому
А кажем мені, вчителю дві краси світу
Місяць та сонці мають інквизу стрічі
Чи
Ти
Подарю вам таку смішку,
такий струм добра,
що навкруги зараз півали птахи А в душі моєї наче грянув
казковий хор З марагдових звіркунів та польоту золотих джів І
Я йому Гура
Ні,
джерело добра,
хто перший вийде до захмарної брани Славитний чиновник,
чесний сім'янин,
обощирий господар О,
таке-таке,
збитав Я йому
Він мене таке бив гляданою відповіді,
що не міг дихати,
не міг відчувати ні
Не міг почути те,
чи є ганган,
не міг дивитись у вічій гурі
Та не міг більш стояти і розмовляти
Обернувся та пішов собі пильним шляхом
Мудрий магатмо, гай будуть вічні твої слова,
що відновлюють душі
Отже,
дві часи прийшли — будь гene frequently,
Гани,
гани,
гани,
гани гар,
гани,
гани свої думки.
Жни,
жни,
жни,
жни,
жинечки,
жини,
жини,
чорні думки.