Я не хочу писати листа про війну,
У конверти не хочу вкладати я смуток,
У свій дім не пущу сумну новину,
Не отрима диявол від цього прибуток.
Раще я напишу про зелені поля,
Як цікаво вдивлятись в полі джуравля,
Як лоскоче вуста про холодна роса,
Як природа красою мене обійма.
Ми не мусимо довго чекати,
Нам потрібно на ноги вставати,
Народжені волею,
мужні солдати,
Країну свою захищати.
Ми не мусимо довго чекати,
Нам потрібно на ноги вставати,
Народжені волею,
мужні солдати,
Країну свою захищати.
Раще я напишу про цвіт вишнів в саду,
Про блакитні прозорі,
співочі джерельця,
А у квітах фіалки,
бачу очі дітей,
Їхні теплі серця наповнені сенсом.
Я не хочу писати листа про війну,
Опишу благодать,
що створена Богом,
Там,
де рідна земля,
Україна моя,
Як і ніжні слова,
Я живу.
Ми не мусимо довго чекати,
Нам потрібно на ноги вставати,
Народжені волею,
мужні солдати,
Країну свою захищати.
Ми не мусимо довго чекати,
Нам потрібно на ноги вставати,
Народжені волею,
мужні солдати,
Країну свою захищати.
Ми не мусимо довго чекати,
Нам потрібно на ноги ставати.
Народжені волею, мощні солдати,
Країну свою захищати!