Кохана, ти мені наснилась,
Як впершу зоряну весну,
Як білим світом ніч накрилась,
А нам було вже не до сну.
Як білим світом ніч накрила,
А нам було вже не до сну.
Як сходив місяць над полями,
Проміння клав ясне в косу,
Боявся торкнутися устави,
Молився на твою красу.
Боявся торкнутися устави,
Молився на твою красу.
Як роси плечі нам кропили,
Найкращий в світі був той час,
Ох, як ми мріяли, любили,
Цілунок першим був у нас.
stato во sagt,

Так мало нам і так багато –
Жити в вільній мір'я –
Но для двор 나�шилось,
Навчились вірити, любити, тож хай судею будемо.
Навчились вірити, любити, тож хай судею будемо.
Можливо, ви сей не останній, в душі тобі дарую світ.
Лише збережіть наше кохання, троян спахувших ніжниці.
Лише збережіть наше кохання, троян спахувших ніжниці.
Дій на мене я повернуся, кохана, мила,
ти чекав.
За це я Господу молюся, і в біг іду за рідним крам.
За це я Господу молюся, і в біг іду за рідним крам.
За це я Господу молюся, і в біг іду за рідним крам.