Огонь душі підносить наші крила,
Твоє око вишня молода,
Вже скільки літ даруючи нам сили,
Як да з землі тече жива вода,
Як хочеться її тепер напитись,
Почути батька рідного слова,
Прийти сюди і низько поклонитись,
І хай тече жива вода.
Жива вода у батьковій криниці,
Через роки тече із жерела,
А я йду,
йду її напитись,
А я йду,
йду її напитись,
Вона устами батька промовля.
Є джерело у батьковій криниці,
Дарує сили і дає життя,
Весною прилетять сюди синиці,
І потече вода у майбуття.
Вода підійме грона на калині,
І над землею з погади гойда,
І де б не був лише на Україні,
Із джерела тече жива вода.
Жива вода у батьковій криниці,
Через роки тече із жерела,
А я йду, йду її напитись,
А я йду,
йду її напитись,
Вона устами батька промовля.
Жива вода у батьковій криниці,
Через роки тече із жерела,
А я йду, йду її напитись,
А я йду,
йду її напитись,
Вона устами батька промовля.
Жива вода у
батьковій криниці,
Через роки тече із жерела,
А я йду,
йду її напитись,
А я йду,
йду її напитись,
Вона устами батька промовля.