Знову весна,
хвилює серце знов і знов, як колись
Знов потік
мчить в долини, де перші квіти розцвіли.
Знов весь світ я бачу тільки в своїх синьих очах.
Зоряну ніч, скажи чому влукаєш ти в моїх снах?
Так засміялося в твоїх очах весна,
так засміялося в твоїх очах кохання,
так засміялися щасливим небеса,
і вже тепло внеся жаданні сподівання.
Так засміялося в твоїх очах весна,
так засміялося в твоїх очах кохання,
так засміялися щасливим небеса,
і вже тепло внеся жаданні сподівання.
Вірю з теплом
прийдуть дощі рясні хлібів в рожаї,
вірю з теплом злетять у небо, як торік журавлі.
Вірю,
любов,
огоріє серденько весна, як колись,
тільки мені,
кохана ти, як завжди посмікнись.
Так засміялося в твоїх очах весна,
так засміялося в твоїх очах кохання,
так засміялися щасливим небеса,
і вже тепло внеся жаданні сподівання.
Так засміялося в твоїх очах весна,
так засміялося в твоїх очах кохання,
так засміялися щасливим небеса,
і вже тепло внеся жаданні сподівання.
Так засміялося в твоїх очах весна,
так засміялося в твоїх очах кохання,
так засміялися щасливим небеса,
і вже тепло внеся жаданні сподівання.
Так засміялося в твоїх очах весна,
так засміялося в твоїх очах кохання,
так засміялися щасливим небеса,
і вже тепло внеся жаданні сподівання.