Наяву і у вісні ти являєшся мені,
сміхаєшся і кличеш за собою.
Лише відкрию очі я, лише одне твоє ім'я,
лишається у пам'яті зі мною.
Світ затягла, темно-сіра пелена,
і огортає мене.
Ти зруйнувала за собою мости,
ти розлюбила мене.
Ти поверни, ти поверни у цей зимовий гай,
а в мого серця пригорний очей твоїх розмай.
Ти поверни, ти поверни,
я так тебе молю,
я повторю, люблю.
Че у яке я беруся за фарби,
Малюю я по пам'яті портрети.
Із всіх сторон, із моїх кімнатних стін,
Мені твої, говорять, силуети.
З іншим тобі не судилось у житті,
Він не кохає тебе.
Я віднайду, з рук лукавець заберу,
Наші кохання прийде.
Ти поверни,
ти поверни у цей зимовий гай,
До мого серця пригорни,
очей твоїх розмай.
Ти поверни, ти поверни, я так тебе молю,
Я повторюю, б'ю.
Ти поверни,
ти поверни у цей зимовий гай,
До мого серця пригорни,
очей твоїх розмай.
Ти поверни,
ти поверни,
я так тебе молю,
Я повторюю,
б'ю.
Ти поверни,
ти поверни у цей зимовий гай,
До мого серця пригорни,
очей твоїх розмай.
Ти поверни, ти поверни, я так тебе молю,
Я повторюю, б'ю.
Ти поверни,
ти поверни у цей зимовий гай,
До мого серця пригорни,
очей твоїх розмай.
Ти поверни, ти поверни, я так тебе молю,
Я повторюю, б'ю.
Я повторюю, б'ю.
Я повторюю, б'ю.