Червень поволі гойда,
ранні ткаці і сни,
Там я признався тобі,
що покохав назавжди,
Солодко медом свіла,
пишна акація біла,
Тільки не знала вона,
з іншим заручена мила.
Мовна речена розсвіла акація,
Медовим світом напоїла сни,
До неї я спішу, як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.
Мовна речена розсвіла акація,
Медовим світом напоїла сни,
До неї я спішу, як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.
Ти пам'ятаєш ці дні,
може згадай, я чекаю,
Як признавався її,
в тому, що вірно кохаю,
Але вона, наче ти,
пишно розмаїли літом, Слово колючі шипи,
вкриті за мріяним світом.
Мовна речена розсвіла акація,
Медовим світом напоїла сни,
До неї я спішу, як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.
Мовна речена розсвіла акація,
Медовим світом напоїла сни,
До неї я спішу, як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.
Мовна речена розсвіла акація,
Медовим світом напоїла сни,
До неї я спішу, як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.
Мовна речена розсвіла акація,
Медовим світом напоїла сни,
До неї я спішу, як на побачення,
Щоб запитати, де тебе знайти.