Десь на сході, як сонце вставало,
Чорні хмари на землю лягли.
О новинах усіх розказали,
Що летять десь ракети з Москви.
І ти, друже, узяв чимодани,
Стиснув зуби і будь що буде.
І на вечір ти був на кордоні,
А на ранок вже був хто знаде.
Емігранти,
емігранти,
Вас лякали московські мутанти,
І розбіглись,
розладілись По світах наші сестри й брати.
Емігранти,
емігранти,
Як замовкнуть кремлівські куранти,
Повертайтеся додому На священні могили батьків.
Ти не знайдеш таких більше друзів,
Що покинув на рідній землі.
І не знайдеш ти кращих сусідів,
Тих, що жили з тобою в дворі.
Там тобі, друже, любо і мило,
І комфортно у тій стороні.
Так що ночі, дружі,
Тобі буде снитись Колір неба і запах землі.
Емігранти,
емігранти,
Вас лякали московські мутанти,
І розбіглись,
розладілись По світах наші сестри й брати.
Емігранти,
емігранти, Як замовкнуть кремлівські куранти,
Повертайтеся додому
На священні могили батьків.
І життя потече по-другому,
Другий паспорт і другі думки.
Я кричу,
повертайтесь додому,
Блудний сину додому лети.
Ти чужий у спокусливім світі,
Повертайтесь великим гуртом.
Нас лишилось і так небагато,
Нам би вдома всім бути разом.
Емігранти,
емігранти,
Вас лякали московські мутанти,
І розбіглись,
розладілись По світах наші сестри й брати.
Емігранти,
емігранти,
Як замовкнуть кремлівські куранти,
Повертайтеся додому На священні могили батьків.
Емігранти,
емігранти,
Вас лякали московські мутанти,
І розбіглись,
розладілись По світах наші сестри й брати.
Емігранти,
емігранти,
Як замовкнуть кремлівські куранти,
Повертайтеся додому
На священні могили батьків.