Так мало бути, я знала все одразу
Навіть не думай, що ти мене образи
Заявище,
яке триває митті
Там де ти мув, лишив серця розвитку
Знову думки відпаковую, я не довіряла нікому
У чому твоя особливість, домірилась тобі одному
Взбиваєш мій дах,
як торнадо,
в мене понесе пік далеко
Ми як нерозділений атом серед молекул
Ти як торнадо,
постарець ворог падав,
серць тобі драгнув Я пустої,
дудь дахом ти загружив у мене Мутанці свої друїни лишив свій рід
Нам не достатньо мочі,
щоб сказати все Не стане рано,
коли він нас не спасе
Нам не достатньо мочі, щоб сказати все
Не стане рано,
коли він нас не спасе Давай на цей раз
ми з'їдемо з безуму Щоб зустріти знову
Знову думки відпаковую,
я не довіряла нікому У чому твоя особливість,
домірилась тобі одному
Взбиваєш мій дах,
як торнадо,
в мене понесе пік далеко Ми як нерозділений атом серед молекул
Ти як торнадо,
постарець ворог падав,
серць тобі драгнув Я пустої,
дудь дахом ти загружив у мене Мутанці свої друїни лишив свій рід
Ми як нерозділений атом серед молекул Ти як торнадо,
постарець ворог падав,
серць тобі драгнув Я пустої,
дудь дахом ти загружив у мене Мутанці свої друїни лишив свій рід
Ти загружив у мене Мутанці свої друїни лишив свій рід