Ти, Брдю...
Чо...
Чо це тут...
Чо тут так із...
Та зем'я...
Чо тут так ті росте...
Ну
Чо це...
Ти благо...
Чо це...
Ти благо...
Віць неш би було здраво
Сем то я, але сем нє як іні
Сем аси ліній!
Мені не хочеться спати,
ні ходити,
ні їсти,
ні гладовити,
ні бути гідним,
ні злобити.
Що маю, що маю, що маю?
Почіт!
Я надоволену, я сі вибухну,
експлодую!
Не можу збеднувати руку,
не можу гнути пристем,
не можу отевріть око.
А то все, що маю, тому що маю сплін.
Я ліній,
лінійший,
ніж ліній.
А не можу перестати,
можу лише кричати,
можу лише гнути!
Я аси вибухну,
єсли укапжитя нєцо не розбію,
єсли нєцо вєгем хвилки не стічім!
Я асе спію,
я асе зблію,
сам себе збію,
а злость чехну зе себе пак викричім!
Помосте мі,
просім,
розтагнуть мі пліце,
абіх могло вздихать.
Помосте мі дихать.
Менє зе нєць не хце спат,
ані ходіт,
стість,
ані гладовіт,
ані біт гунні,
ані злобіт!
То сі мам, то сі мам, то сі мам почит!
Ха-ха-ха!
Викашлюся на то.
Проч бих вам мєл помагать,
стої мі то зато дакле зе прємагать.