Копав-копав Криниченко неділенку дві,Любив кохав дівчиноньку, не людям собі.Ой, жаль, жаль, да мені буде возьмуть,Да її люди возьмуть, да її люди моя не буде.Ой, жаль, жаль, да не помалу, да любильні,Дівчину змалу, да любиль,Дівчину змалу, да любиль, та її не взяв.Ой, жаль, жаль.Я в жастої Криниченьки орли воду п'ють,А в жатую...Дівчинка!Дівчиноньку до шлюбу ведуть.Ой, жаль, жаль, да мені буде возьмуть,Да її люди возьмуть, да її люди моя не буде.Ой, жаль, жаль, да мені буде возьмуть,Ой, жаль.Да не помалу, да любиль,Дівчину змалу, да любиль,Дівчину змалу, да любиль,Ой, жаль, жаль.Йоден веде зарученьку, другий за рукав.А в третій стоїть серце болить, ой, любів та є не взяв.Ой, жаль, жаль, да мені буде возьмуть, да її люди возьмуть,да її люди моя не буде.Ой, жаль, жаль, да не помалу, да любив дівчину змалу,да любив дівчину змалу, да любив та є не взяв.Ой, жаль.Ой, жаль.