Ім'я Твоє писане зорями,
на небі моєї душі,
Коли долі зводили з долями,
Тебе Бог мені залишив.
Тобою,
як дивом захоплений,
Твій погляд на щастя ловлю.
Піснями жалено закоханий,
В красу неймовірну Твою,
Так безмерна і неповторна Любов собою.
І вже невільний, як боже вільний, Чиву тобою.
Сто тисяч років, найшвидших кроків, Зроблю тебе.
Сто тисяч років, не варті дня, Озно без тебе.
Твій голос несе вітер милями,
Танцюючи з ним минует,
І море нестримними хвилями Малює лиш тобі силует.
Тебе поцілунками дотиком Вдягну я в погання своє,
І Богу подякую пошепки За те,
що ти щастя моє.
Так безмерна і неповторна Любов собою.
І вже невільний, як боже вільний, Чиву тобою.
Сто тисяч років, найшвидших кроків, Зроблю тебе.
Сто тисяч років, не варті дня, Озно без тебе.
Та значна віна, Танцююча мила, Любов собою.
І вже невільний, як боже вільний, Чиву тобою.
Сто тисяч років, найшвидших кроків, Зроблю тебе.
Сто тисяч років, не варті дня, Озно без тебе.