А я дівка норовлива зранку і до ночі
Люблю хлопців зачепати, ти не дивлюсь в очі
Степану Івану Михайлу голову скротила
Так що досі вилядають дежти, моя мила
Один теплотом чекає, серденько бендежей
Так запала йому душу, аж відчора стежей
Другий в полю цвіт збирає, має вже мороку
Третій себе виряджає, я поглежу з боку
Ой, я дівка норовлива, ой, я така вродлива
Хлопці очі косить, ой, я, ой, я
Дівка норовлива, ой, я, її серце злива
Ой, я, ручко її просить, ой, я, ой, я
Посаду гуляла, коси розвівала
Пару бичків серцем у плоди збивала
Палкою морала пильно пильнувала
Молодість моя, як річенька, спливала
У душі Степану залишила ранок
Піточки з'являли в серденьку Івана
А Михайло досі має ще надію
Що втомило вітром до нього завіє
Ой
Ой, я дівка норовлива, ой, я, ой, я така вродлива
Ой, я дівка норовлива, ой, я, ой, я, ой, я
Хлопці очі косить, ой, я, ой, я, ой, я
Ой, я, ой, я, ой, я, ой, я
Дівка норовлива, ой, я, ой, я, ой, я
Єє серце злиба, ой, я, ой, я, ой, я
Ручку єє бро зячує, ой, я, ой, я, ой, я
Ой, я дівка норовлива, ой, я, ой, я
Така вродлива
Ой, я хлопці любліum стержуть
Та й на рукахitan
О僕са件事情
Та я бруденок, мурилий, грубий, но саму я
Дівка на роглибах у я
П'єє серце з неба, пітер в кубі
Якось крапає трава, росте цвіт
Зараз не цвіте, та життя в неї вже доросле