Хтось прописує для нас надію,
але це не лік і не потіє.
Розум так в ті дні літав-літав,
загубився серед хмар і впав.
Ми не знаємо, що буде завтра,
чи полюбимо, чи впадем в сні.
І як правильно складати мрію,
і чи треба деколи тих слів?
Запулося, згадалося, чому все знов не склалося?
Кохаєш не тоді, коли для тебе планувалося.
Знову напишу тобі, що все це не звичайний збіг,
але хтось прописав про те,
що наша любов той гріх.
Забути всі слова твої, забути всі твої обійми.
Зупинитись, не літати, від правди не бігти,
не хувати тебе в снах, бо сни мають вірність,
вони будуть транслювати тебе до останнього літа.
Забери мене, хочу сни свої,
замовчи це не в момент,
хочеш виключи цей трек.
Забери мене, поверни назад,
я не хочу знати світ, де немає обіймів твоїх.
Ти бачиш, ти бачиш, мене, як ніхто,
Ти бачиш, ти бачиш мене як ніхто
Ти бачиш, ти бачиш мене
Забери мене, хочу сни свої
Замовчиться не в момент,
хочеш виключи цей трек
Забери мене,
поверни назад Я не хочу знати світ,
де немає обіймів твоїх