Шла я собита
Звичай її ламала
Холод та скрежит звідусім пізнала
Почула стільки, що й дихати не мала
Вихилюсь до тебе, я
Може, краще стане
Стане
Вихилившись до тебе,
правду розказала Як слухняною донькою була,
але впала
Бо зльоти та падіння,
як я відчувала Заманили воду обманули
Забери тебе,
якщо не дієм з мозі Забери тебе,
іди по дорозі
Не треба кричати,
знаєш правду тай Не треба мовчати
Я тобі хотіла щастя привернути Та заховаєш ти все й сам спокуси
Бачу вогняні хвости, на
небі здавалась сказка Але ні, той люди заманив
Забери тебе,
якщо дієм з мозі Забери тебе,
іди по дорозі Ваш хуст не дай,
не треба кричати Знаєш правду тай,
не треба мовчати
