Знов мені дорогу далеку
От би зараз побачить на хаті лелеку
От би зараз вовій ми до тебе
Щоб злетіти разом лелеками в небо
Побіжу до хати босими ногами, затопчу траву
І заснув, томившись на колінах мами
Розкажу про в тому,
сподіваюсь знову,
що не зареву
Обгарную її своїми руками
Всі ночі без сна,
поверне весна,
нинде я не знала
Бум, що побачу знову
Чисті небеса, як сходить розсарік
Віточий сад, коли я повернусь додому
Знов мені дорогу далеку От би зараз побачить на хаті лелеку
От би зараз вовій ми до тебе Щоб злетіти разом лелеками в небо
Одна дорога, що
веде до хати,
поросла Травою крила в шаті біля темну
вілю Дає мати поки не вернеться син,
не може спати
Знов мені дорогу далеку От би зараз побачить на хаті лелеку
От би зараз вовій ми до тебе Щоб злетіти разом лелеками в небо
Знов мені дорогу далеку
От би зараз побачить на хаті лелеку
От би зараз вовій ми до тебе
Щоб злетіти разом лелеками в небо
Нас накрило, та ми маєм крила, та ми маєм волю
Брив па, дуть вітрило наші
Засліпило, та ми маєм крила, та ми маєм віру,
та ми маєм силу
Нас накрило, та ми маєм крила, та ми маєм волю
Брив па,
дуть вітрило наші Засліпило,
та ми маєм крила,
та ми маєм віру,
та ми маєм силу