Міста і люди,
зорі і любов,
Під оцім небом гарно жити вдвох.
До твого серця я простягаю руки
Через чумацький шлях,
через проспект любви.
Рідне місто, місто Христос, але лише тебе нема.
Білий стіни гарних домів, балкони на цих домах.
А я йду, гуляю тебе гуляти до зори.
І ми саме гуляємо.
Рідне місто, місто Христос, але лише тебе нема.
Білий стіни гарних домів, балкони на цих домах.
А я йду, гуляю тебе гуляти до зори.
І ми саме гуляємо.
В місто квітне, наче букет дарю його тобі.
Чисте площі,
мете проспект,
не дивляться лектори.
А ми вноши над нами з руки, нікого скрізь нема.
І голос твій, пожиття руки, і бежи по сіло.
Серед дихання земля, тебе я заполнюєм.
Кажу тобі, я люблю.
Гулей, гулей!
Гулей!
Булей, булей,
доньки!
Булей, булей, громадяни України, булей!
Кохання моє, товарищ Микесо,
це кешлюби в твоїм я.
Ай,
ай, ай, ай!
Ай, ай, ай!