Я сижу і дивлюся в чуже небо,
чужого вікна,
і не бачу я жодну знаю зорю.
Я влюбився всіма дорогами,
туди,
сюди,
а звернувся і не зміг,
роздивився слід.
А коли я в тишенні, батька,
цигарок,
бо все не так погано на сьогоднішній день,
ніхто не дар цих сребрестен крилом,
що винаюче лишає землі лещинь.
Лещинь!
Лещинь!
І ніхто не хоче признавати вино без вино,
і ніхто не хоче руками жаре вигрівать,
та без музики на світі смертник розсуда,
та без музики не хочеться припадати.
А коли я в тишенні, батька,
цигарок,
бо все не так погано на сьогоднішній день,
ніхто не дар цих сребрестен крилом,
що винаюче лишає землі лещинь.
Лещинь! Лещинь!
Лещинь! Лещинь!
Бо все не так погано на сьогоднішній день,
ніхто не дар цих сребрестен крилом,
що винаюче лишає землі лещинь.
Таколи є в тишенні, батька,
цигарок,
бо все не так погано на сьогоднішній день,
ніхто не дар цих сребрестен крилом,
що винаюче лишає землі лещинь.
Таколи є в тишенні, батька,
цигарок,
бо все не так погано на сьогоднішній день,
ніхто не дар цих сребрестен крилом,
що винаюче лишає землі лещинь.
Таколи є в тишенні,
батька,
цигарок,
бо все не так погано на сьогоднішній день,
ніхто не дар цих сребрестен крилом,
що винаюче лишає землі лещинь.
Вістер Цой!
Ми
зажтись тобов!