Все, що було добре, обминає нас.
Мої зумні очі підпалили час.
Попіл залишився від моїх пісень.
Знов я сам під небом і вночі, і в день.
То моє кіно, ні про що воно.
Кольоровий фільм чорно-білих днів.
Розкажу собі, бо нема кому.
Я сюжет своїх божевільних сніг.
Звучить музика.
Осінь серед літа, ніч повсеред дня.
Пожив тіле фото, тане вже все я.
На даху сльозами пісню пише дощ.
Мабуть, стало сумно і йому також.
То моє кіно, ні про що воно.
Кольоровий фільм чорно-билих днів.
Розкажу собі, бо нема кому.
Я сюжет своїх божевільних сніг.
Звучить музика.
Все, що було добре, стало нині зле.
Люди споглядають на життя мої.
Скоро, дуже скоро їх накриє ніч.
Знов одилишусь я з небом віч на віч.
То моє кіно, ні про що воно.
Кольоровий фільм чорно-билих днів.
Розкажу собі, бо нема кому.
Я сюжет своїх божевільних сніг.
То моє кіно, ні про що воно.
Кольоровий фільм чорно-билих днів.
Розкажу собі, бо нема кому.
Я сюжет своїх божевільних сніг.
Звучить музика.
То моє кіно, моє кіно, моє кіно, моє кіно.
Моє кіно, моє кіно.