Оживає земля українська,
посилає Господь нам весну.
Може збудемось ми, українці,
від сп'яніло-манкурдського сну?
Може в жилах здоров'ям заграє лесною оновлена кров?
Може нас хоч на мить спам'ятає великодня Господня любов?
Оголтаймо свою амбітність,
над нами Бог,
а ми в гріках.
Хай нас веде душі величність,
лиш ній любов,
спасіння,
шлях.
Любов бережимо, плекаємо,
творимо та множимо добро.
Волю, совість і честь не втрачаємо,
відкидаємо лукавство і зло.
Бо ніякий нам ворог не зробить стільки всякої кривди і кари.
Як нам наше невірство нашкодить,
наші заздрість,
ненависть і чвари.
Оголтаймо свою амбітність,
над нами Бог,
а ми в гріках.
Хай нас веде душі величність,
лиш ній любов,
спасіння,
шлях.
Бо ніякий нам ворог не зробить стільки всякої кривди і кари.
Як нам наше невірство нашкодить,
наші заздрість,
ненависть і чвари.
Тож хай вжилок здоров'ям загорає,
весною оновлена кров.
Хай нас назавжди спам'ятає великодня Господня Любов.
Хай нас назавжди спам'ятає великодня Господня Любов.