Я часто ночами
Пригадую змою дытынства с полохану каску.
Спасыби вам,
мама,
спасыби вам, мама,
спасыби вам,
мама, за вічну любовь,
за вічну любовь,
и щедру незмиряну ласку,
и щедру незмиряну ласку.
Склялась над ліжком,
привітнычала,
тримали натумлені очі.
Спасыби вам, мама,
спасыби вам, мама,
спасыби вам, мама, за ваше тепло,
за ваше тепло,
і
довгі недоспани ночі,
і довгі недоспани ночі.
Дытынства не жду я,
и звырю знов,
неверныши мамыну каску.
Спасыби вам,
мама,
спасыби вам, мама,
спасыби вам, мама, за вічну любовь,
за вічну любовь,
і всю негоплачену ласку,
і всю негоплачену ласку.
