Загляну в твої очі я,
там відповідь знайду.
Чому така щаслива я?
Літаю я, чому?
Чому?
Чому весна зубила слід десь у моїй душі?
А осінь з поатах смальовує сумні пірші.
Усе мною в житті
і літо, і зима,
Та щастя лиш приходить тім, коли любов жива.
Усе мною в житті і радість свій журба,
Та щастя лиш приходить тім, коли любов жива.
Заглянув в твої очі я,
в небесна там блакить.
В них бачу світлий промінь дня,
і безкінечну мить.
У них тонув від щастя я,
і в серці смуток зник.
Спитаєш, чому щаслива я?
Тому що ти лиш мій.
Усе мною в житті
і літо, і зима,
Та щастя лиш приходить тім, коли любов жива.
Усе мною в житті
і радість свій журба,
Та щастя лиш приходить тім, коли любов жива.
Усе мною в житті
і літо, і зима,
Та щастя лиш приходить тім, коли любов жива.
Усе мною в житті і радість свій журба,
Та щастя лиш приходить тім, коли любов жива.