Я більше не тримаю твої сни
І не шукаю сенсу у мовчанні
Ти відпустила, я теж відпущу
Залишу тільки спогади на грані
Я теж, як ти, на місці не стою
Але, на жаль, вже не лечу до неба
Та більше не питаю,
чому так Мабуть,
тому,
що нам так було треба
І хай між нами вже нема весни Та спогади нехай назігрівають
Я більше не живу в твоїх листах Бо почуття,
на жаль,
я залишаю
Ми цього дні з тобою не поруч
Ми вже вільні, як гнеди птахи
Я тебе не тримаю,
ти вільна Бо в нас різні з тобою шляхи
Не хвилюйся за мене,
не треба Та ночами в подушку не плач
Якщо чимось з тебе я образив Дуже прошу мене ти пробач
Без тебе мені стало легше йти Тебе я біля себе не тримаю
Ти зараз вільна,
ніби в небі птах Ти не моя,
тебе я відпускаю
Я дякую за кожен подих твій За кожен сміх,
за ти шумів словами
Хай буде в тебе сонце за вікном Ми йдемо далі різними шляхами
Ми цього дні з тобою не поруч Ми вже вільні,
як в небі птахи
Я тебе не тримаю,
ти вільна Бо в нас різні з тобою шляхи
Не хвилюйся за мене,
не треба
Та ночами в
подушку не плач
Якщо чимось з тебе я
образив
Дуже
прошу мене ти пробач