День у день усе знайоме тут, такий буденний алфавіт
День у день повторюєш маршрут, і ти не наче динаміт
А там вгорі птахи, і без дверей шляхи
Ти живеш на золотому дні філософії грошей
Ти рубаєш вікна у стіні ревестон еколюжей
А там вгорі зірки, в твою весну мости
Руку дай, руку дай, сумніватись не треба
Крила розкримпай, гіле ти, гіле ти
Ти не бійся впасти з неба, бійся пустоти
Ти не зробиш із води вина, але ти можеш змити бруд
Світ дурний, то не твоя вина, не хочу-хочу, каже люд
Вогонь в твоїх очах, горить лити як птах
Руку дай, руку дай, сумніватись не треба
Крила розкримпай, гіле ти, гіле ти
Ти не бійся впасти з неба, бійся пустоти
Руку дай, руку дай, сумніватись не треба
Крила розкримпай, гіле ти, гіле ти
Ти не бійся впасти з неба, бійся пустоти
Ти не бійся впасти з неба, бійся пустоти