Сонце сміється крізь ранкову синь,
Листя шепоче
пісеньку весни.
Шелестить трава,
мов лагідний спів,
І в душі знов радість оживе без слів.
Пахнуть буски,
як дитинства пора,
Де кожна стежинка знайома і стара.
Легкий вітерець
приносить спокій,
І світ стає добрим,
простим і ясним.
Сонячний день — це подарунок з неба,
Нам не так багато й треба.
Пеплий промінь,
сміх і друзі,
І серце,
що вдячно за кожну мить.
На небі ні хмари,
все таке ясне,
І серце співає,
мов вперше живе.
У кожній хвилині
— дарунок з небес,
Як би можна зберегти цей день увесь.
Сонячний день — це подарунок з неба,
Нам не так багато й треба.
Пеплий промінь,
сміх і друзі,
І серце,
що вдячно за кожну мить.
З друзями поруч
сміємось собі,
У кожному русі
життя у краплі.
І хоч не все в світі йде як мрія,
Та день — це й, мов, пісня.
Сонячний день — це подарунок з неба,
Нам не так багато й треба.
Пеплий промінь,
сміх і друзі,
І серце,
що вдячно за кожну мить.
Хай будуть ще дні такі прості і ясні,
Де світло любові живе у весні,
Де квіти шепочуть про щастя і добро,
І Бог дарує нам
це знов
і знов.