Так довго ми з тобою разом,
а сказано мало.
Так пусто і зима за вікном,
враз літа не стало.
Нестримні почуття,
є несказані слова,
Є збарновані роки,
є і поміж ними ми.
Білим-білим кольором сни,
Чорним-чорним кольором я і ти,
Білим-білим снігом на те зима, де ходимо ми.
Білим-білим
кольором сни,
Чорним-чорним кольором я і ти,
Білим-білим снігом на те зима, де ходимо ми.
Скажи мені хоч декілька слів,
Я й досі чекаю.
Такого з нас ніхто не хотів,
Я біль відчуваю.
Ми досі не самі,
Та люди як чужі,
Зруйновані мости,
А поміж ними ми.
Білим-білим кольором сни,
Чорним-чорним кольором я і ти,
Білим-білим снігом на те зима, де ходимо ми.
Білим-білим кольором сни,
Чорним-чорним
кольором я і ти,
Білим-білим снігом на те зима, де ходимо ми.