Як
сана чазмінька, неспокійна річка,
Тулиця близенько, допідніжя гір,
А на тому боці, там живе Марічка,
Хаті що скловалась у зелений бір.
Як із хати вийде,
напорозі стане,
Аж блищить красою широчинь ріки,
А яку сміхнеться, ще й з-під лоба гляне,
Хоч скаче у воду кажуть пароки,
А яку сміхнеться,
ще й з-під лоба гляне,
Хоч скаче у воду кажуть пароки.
Не питайте,
хлопці,
чому я одинокий,
Берегом так пізно,
мовча з них хочу,
Бо на тому боці загубив я спокій,
І туди дороги я вже не знахочу.
Там на тому боці загубив я спокій,
І туди дороги я вже не знахочу.
То нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бій я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця латку прокладу.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця
латку прокладу.
