Ой,
край милий,
та ой,
край милий,
де я є народилась,
Та й улюбилась, та й укохалась,
Й у
тікарі очі, щоб не знати вже спокою.
Ще спокою днєвно чую.
Нещо мені чорні брови,
нещо карі очі,
Нещо літа молоді і веселі дівочі.
Літа мої молоді і марно пропитають,
Очі плачуть,
чорні брови від вітру линяють,
Серце в'яни нудить світом, як пташка без болі.
Нащо ж мені краса моя, коли нема долі?
Ой,
любова наша,
ой,
любова мила,
що ти народила?
03:40
03:11
02:58
02:18
