Краю Солов'їний,
Теринська пісня,
Зорі калинові, запашні жита.
Буковинська ватра, Полічка, Подільська,
Це моя країна, це моя земля.
Де на світі я не буду,
Землю рідну не забуду я.
Тут мене навчила мати
Запальних пісень співати.
Тут несе мене в дитинство черемоша течі,
Чия щастя на землі цій жити,
І джерельну воду пити.
Краю рідний, доленько моя.
Серцю наймиліші полонини гори,
Роси світанкові,
в сині небеса.
Київські каштани на полісі зорі,
То моя країна,
то моя земля.
Де на світі я не буду, Землю рідну не забуду я.
Тут мене навчила мати Запальних пісень співати.
Тут несе мене в дитинство черемоша течі,
Чія щастя на землі цій жити,
І джерельну воду пити.
Краю рідний, доленько моя.
Хай степи без краї перейдуть Карпати,
Зігріває душу неземна краса.
Тут мені судилось і рептий кохати.
Тут моя країна, тут моя земля.
Де на світі я не буду, Землю рідну не забуду я.
Тут мене навчила мати Запальних пісень співати.
Тут несе мене в дитинство черемоша течі,
Чія щастя на землі цій жити,
І джерельну воду пити.
Краю рідний, доленько моя.
Тут мене навчила мати Запальних пісень співати.
Тут несе мене в дитинство черемоша течі,
Чія щастя на землі цій жити,
І джерельну воду пити.
Краю рідний, доленько моя.
Тут мене навчила мати Запальних пісень співати.
Тут несе мене в дитинство черемоша течі,
Чія щастя на землі цій жити,
І джерельну воду пити.
Краю рідний, доленько моя.