Колись дуже-дуже давно,
як учив ти на мене маювати,
Теплий збогат про те, що було,
він не хоче на мене відпускати.
І недавно якось випадково знайшла акварель,
що просякла тобою,
І забула про все,
і згадала про нас ти зі мною,
ти зі мною.
Акварель,
розфарбую для тебе сніг,
Акварель, щоб до рогу знайти ти зміг,
Акварель,
як повернення завуття,
Хтось помось на усе життя.
Акварель.
У
ніжні пастельні тони розфарбовані дні наші ночі,
І туди,
звідки сонце встає,
ми за руки підемо охоче.
І долоні своїми відкриєм вітрам,
теплий дощ нас очистить сльозою.
Тішусь я,
що ти є вічність ще про мене,
я з тобою,
я з тобою.
Акварель,
розфарбую для тебе сніг,
Акварель, щоб до рогу знайти ти зміг,
Акварель, як повернення завуття,
Хтось помось на усе життя.
Акварель.
Акварель,
розфарбую для тебе світ,
Акварель,
і ростане розлук і літ.
Акварель,
хтось помось на усе життя,
Хтось помось, а для тебе я.
Акварель.
Акварель.