Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зборін,
Щоб не спав, не спав до днини,
Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти,
Що так люблять очі сині.
Мила моя, люба моя,
Квіт неясен цвіт,
Я несу в очах до тебе Весь блакитний світ.
Я несу у стаці лунки Радісні пісні,
А в руках несу я ласку Квіти весняні.
Якщо ж вітер полетіти в полонини,
Ой,
не захоче все одно,
Зайду я квіти, що так люблять сині очі.
Перейду я в бистрі ріки І піднімусь аж за хмари і шляхи,
Мені покажуть твоя врода,
твої чари.
Мила моя,
люба моя,
Квіт неясен цвіт,
Я несу в очах до тебе Весь блакитний світ.
Я несу в устах цілунки Радісні пісні,
А в руках несу я ласку Квіти весняні.
Квіти весняні.
На-на-на-на-на-на-на-на-на.
