Соспеваю
Тоби тои писни, якої не чула.
Заспіваю тоби тои писні, що в сэрці зросла.
Тої пісні колись накувала у лузі зозуля.
Тої пісні мені наспівала у полі роса.
Тая пісня плыве за пташиным ключем над садами.
Тая пісня теплом огортае осени святы.
Тая пісня идэ над твоими ж моими слідами.
Тая пісня моя, але добра і ніжна як ты.
Тая пісня сэшла як вечырня зоря над долыну.
Тая пісня тоби забрыныцвитанково в весни.
А чому, а чому в пісні я вир сумны без калыны?
А чого, а чого дуже сумно без тэбэ мэни?
Заспиваю тоби
тои пісні, якої не чула.
Заспиваю тоби
тои пісні, що в сэрці зросла.
Тои пісні колись накувала у лузі зозуля.
Тои пісні мені наспівала у полі роса.
Тая пісня плывэ за пташыным ключэм над садами.
Тая пісня теплом огортае осени святы.
Тая пісня идэ над твоими ж моими слідами.
Тая пісня моя, але добра і ніжна як ты.
Тая пісня зішла як вечірня зоря на долыну.
Тая пісня тоби забрыныцвитанково в весни.
А чому, а чому в пісні я вир сумны без калыны?
А чому, а чому в пісни я вир сумны без тебя?