З Труменіє з зоря і за обрію пав,
Місяць яблуком червонобогим,
Я козачка твоя,
я дружина твоя,
Пане полковнику,
мій синьокий.
Я козачка твоя,
я дружина твоя,
Пане полковнику,
мій синьокий.
В полі ватри горять,
в вартові її не сплять,
Ген розвіявся спокійно попил,
Я козачка твоя,
я дружина твоя,
Пане полковнику,
мій синьокий.
Я козачка твоя,
я дружина твоя,
Пане полковнику,
мій синьокий.
Руку дам на конях,
ай стріла об мина,
Полетімо вдвох,
степ широкий,
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику,
мій синьокий.
І на мене чекай,
і надій не втрачай,
На шляхах світової толоки,
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику, мій синьокий.
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику,
мій синьокий.
Я козачка твоя, я дружина твоя,
Пане полковнику, мій синьокий.