День щораз менший,
а ніч все довша,
Сонечко хилиця спочить.
Виріг гуси вже відлетіли,
Пожовкле листя лише дрижить.
Виріг гуси вже відлетіли,
Пожовкле листя лише дрижить.
Ось сюди спаки,
і сонна тиша,
Природа вся,
здається, спить.
І тільки в грудях чогось серденько Тоніє важко дощи мить.
І тільки в грудях
чогось серденько Тоніє важко дощи мить.
І знову осінь,
минуло літо,
Минуло щастя, кліпти сни.
І тільки в грудях
чогось серденько Тоніє важко дощи мить.