Скільки зможе стерпіти людина над собою на свій шок?
Нехай не зі славою.
Хай не зі славою.
Я хотів би, щоб вийшла з ладу машина,
Що в мене колись сюди привезла.
Сюди не везла.
Звідки знати я міг, коли їхав уперше,
Що здійму хіба страх і сміх
у дітей?
Своїм прізвищем не тудешній,
Що дружнити мутно на не.
Котобей.
Як
шкода за життя, подопти я місцевим не став,
Бо не з целих не збив.
Не збив.
Тепер не ма сил боротись, щоб довести усім,
Що я один із них.
І
якби мені сталося віку, як змінити життя своє?
Звісно хотів прожити простим чоловіком,
А не пугалом,
що вбиває котів.
Бо бай, як котів!
