Догоріло життя
у активному русі
І скінчилося все,
хоча плани були
І немало родтя,
серце в розпачі й тузі
Вирятуючи інших, самі полягли
Тирикони круті стали вічні могили
Де їх куля здогнала у розквіті літ
Але стільки життів їхні руки зцілили
Собою прикривши безжалісний світ
На що ж вижив свирид?
Він на милицях шиє
І як свято несе,
свою місію кис
Знову мати чи ясь тихо свічкою тліє
А лікар шепоче,
дружок, ти тішись
Я побачила сон,
з грая янголів сіла
Жовтий сяйво від них заливало луги
Сполухнути я їх,
чарівних не хотіла
Біля них поживало
усе навкруги
Їх розмова, як спів, була вільна і тиха
Щось проклятво і хрест та провідне будтя Лікарями були на війні,
що як вихор Зруйнувала,
спалила,
забрала життя
Повертайтесь до нас у народжених дітках
Хай сміхаються долі і весни цвітуть
Проростайте щораз у даревах і квітах Випадайте з дощами,
що влітку йдуть
Нащо ж вижив свирид,
він на милицях шиє І як свято несе,
свою місію кис Знову мати чи ясь тихо свічкою тліє А лікар шепоче,
дружок, ти тішись
Нащо ж вижив свирид,
він на милицях шиє І як свято несе,
свою місію кис Знову мати чи ясь тихо свічкою тліє А лікар шепоче,
дружок, ти тішись