Наснився мама мені сон,
Ще я потрапив у полон.
І так ганьбили ті брати,
Ще сьомий піт успів зійти.
Я, мамо, після того сну,
Дивлюсь не так на цю війну,
І навіть більше відтепер
Пишаюсь тим, що я сапер,
Сказав нам старший, о братим,
Безстрашний не бував живим
На замінованих полях.
Поможе вижити лиш страх, А на нулі, як на нулі,
Шмаляють в лучному скалі,
А на нулі, як на нулі,
Шмаляють в лучному скалі.
Учора в нас була гроза,
Намок котяра і гірза,
А Макс з Якутом слід у слід,
Щупом ходили у похід,
Зняли і гачка, і ОЗМ,
І слава Богу, без проблем,
Хоч безпілотник нас засік,
Та ми пішли у інший бік, А на нулі, як на нулі,
Шмаляють в лучному скалі,
А на нулі, як на нулі,
Шмаляють в лучному скалі.
А так новин і змін нема,
Що осінь, мамо, що весна,
Затишя і наділляка,
Боюсь піймати висяка,
А на нулі, як на нулі,
Шмаляють в лучному скалі,
А на нулі, як на нулі,
Шмаляють в лучному скалі.