О боже, щось заклало мені груди
До вкілля засмітили все і всюди
В село біжу я їду на природу
Забув, коли я пив з криниці воду
Когут якого я не чув давна,
Неховтає мені уже вікно.
Заскучив дуже я за ціп-цип-цип До переріха в Чернівці.
Я маю файну хату в Чернівцях,
Живу на Головні,
я біля парку,
А головне для мене,
що по нідь В село автобусу суботи зранку.
В село я їду по суботи зранку,
В село все додому їду зранку.
В село я їду по суботи зранку,
В село все додому їду зранку.
Я знову тут у рідному краю,
Наповні груди дихаю і знаю,
Що тут живемо ми як у раю,
І кращої в світі просто не буває.
Мій брат Петро працює на підводі,
Я попрошу, щоб він запряг коней,
Поїдемо, як завжди, в болоті,
Вернемось будемо згоджені на свиней.
Я радію більше,
я живу,
Пригода мій в дитинстве,
що вернули,
Не головне,
що я живу на головній,
А що в селі про мене люди не забули.
Зенку, я їду щось мати зранку,
Зенку, все додому їду зранку.
Ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах, ах,
ах,
ах, ах, ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
ах,
а
Ценку,
садом
їду зранку
Ах, ах, ах,
Ценку,
я їду щось мати зранку
Ценку,
садом їду зранку