Я пам'ятаю, я в малої була,
Волоссякого дрібніця грала,
Крудимі грецьми, на серце стучить бом-бом,
Голова не змогла знайти слова.
А я відкрила душу йому,
Він говорив кратково, а я
Не вірю словом, а меному бом-бом,
Голова, ну що ти наробив?
Хлопця, ну що ти наробив, ну?
Хлопця,
куди мене пси, ну?
Хлопця,
ну що ти наробив, ну?
Хлопця, ти маєш сільне плитно,
Ти квітко розпустив!..
А у мене очі сині,
В теках щитонуш безсили,
Волосся кольору білий,
окутею тебе доволі милий
Не будь банальним, хлопче,
ти не впіймаєш мовчки
Ти маєш щось зробити, аби увагу мою привернути
Не будь банальним, хлопче,
ти не впіймаєш мовчки
Ти маєш щось зробити,
аби увагу мою привернути
Зліпоча біла шкіра, не тоді смаку шлифа
А з диханнях вороги сила,
не без тебе рейняла милий
Не жади нарубивну,
куди мене посвівну
Хлопче,
не жади нарубивну
Ти маєш сильне пливну, як від корозпустив
Хлопче,
не жади нарубивну
Хлопче,
куди мене посвівну
Хлопче,
не жади нарубивну
Хлопче,
ти маєш сильне пливну,
як від корозпустив
Не шиб ти нарубивну
Буде тобі соромно, дай признати, що ти зробив
Не шиб ти нарубивну
Дівку загубив, свою квітку розпустив, розпустив
Не шиб ти нарубивну
Змійся цим узговорі, те що ночі цілував ти
Не шиб ти нарубивну
Зовсім забив, зовсім забив, мене буйний вітер
Куди мене посвівну Хлопче,
не жади нарубивну Хлопче,
не жади нарубивну Хлопче,
ти маєш сильне пливну,
як від корозпустив
Не шиб ти нарубивну