Нам би варто зупинитись,
інакше прірва і нас знов
Голодні і гавгор ліком,
лікує кава і вино
Ідем з ями
Напевно ми дещо залежні,
клаще б не злетіти з орбіти
Нічому не вчать помилки, якщо наберу знань точно
Прийдем зоні мільметру влага,
наше любов неправильна
Звичувати їм не стір,
від коханнях до неба без сні Помільметру влага нас,
вибач,
а ми не самі
Ну півгороди, коли умити,
я відпускаю тебе назавжди Тебе назавжди
Ми не знаємо не тих,
немов не вдали постріл Чекай коли відпустить,
коли розвійний день
Ти ніби гір серед ясного,
знову не крив,
не диши,
ніч геніа Ставимо статків,
хто перший знецінить,
бо соняш по склу,
цього разу в цілому відділ
Помільметру влага нас, наша любов неправильна
Звичувати їм не стір,
від коханнях до неба без сні Помільметру влага нас,
вибач,
а ми не самі Ну півгороди,
коли умити,
я відпускаю тебе назавжди