Сходило сонце, розпускало свої променіБоже мій, що це, я не зможу без неї вже ніМоє серце, твої очі, одинокі наші ночі, перепутані життяЗнов лишу червоний кольор, мало часу, так доволі на хвилину ти мояСилою тяжіння злиті наші тільки, ми закохані, кохані миДотики доліні гарячі обійми, ми закохані, кохані миСилою тяжіння злиті наші тільки, ми закохані, кохані миДотики доліні гарячі обійми, ми закохані, кохані миТи так цілуєш, що не треба і тисячі слівМи вже не чуєм, де від луння думо голосниМої серце твої очі, одинокі наші ночіПерепутані в життяЗнов лишу червоний колір, мало часу та доволюНа хвилину ти мояСилою тяжіння злиті в наші тініМи закохані, кохані миДо тихи доліні гарячі обіймиМи закохані, кохані миМи закохані, кохані миСилою тяжіння злиті в наші тініМи закохані, кохані миДо тихи доліні гарячі обіймиМи закохані, кохані миЗакохані миСилою тяжіння злиті в наші тініДо тихи доліні гарячі обіймиСилою тяжіння злиті в наші тініМи закохані, кохані миДо тихи доліні гарячі обіймиМи закохані, кохані миЗакохані ми