Хто живе під охороною все вишнього,
той під покровом Бога небесного селиця.
Каже він до господа,
ти пристановиш ще й захист мій,
Бог мій,
і я уповаю на тебе.
Він спася тебе від сіті ловця і від пошисті згубної,
Плечіма своїми він захистить тебе.
І під тінню його крил ти надійно спочиватимеш,
Обороною тобі буде,
правда його.
Не побоїшся страху вночі,
ані стріли, що летить у день,
Ані пошисті, що ходять у темряві,
ані напасти духа зла о півдні.
Впада біля тебе тисяча і десять тисяч право руч тебе,
але до тебе не наблизиться.
Тільки очима своїми будеш дивитись і помсту над беззаконниками бачити.
Бо ти, казав, Господь, є надія моя,
І Всевишнього ти обрав за оборонця собі.
Отже не прийде до тебе лихо,
І пошисть не наблизиться до селі твоєї.
Бо він ангелам своїм звелить,
щоб охороняли тебе на всіх путях твоїх.
На руках вони понесуть тебе,
щоб нога твоя не спіткнулася об камінь.
Наспідай, Василиска,
ти наступатимеш,
І потопчеш лева і змія.
Бо, каже Господь, за те, що він поклав надію на мене,
Я визволю його і захищу його,
бо він знає ім'я моє.
Буде кликати мене,
я почую його, буду з ним у скорботі.
Визволю його і прославлю його.
Довгим життям обдарую його і дам йому спасіння моє.
Спасіння моє.
Спасіння моє.