У намоленнім храні Софії я молюсь за країну свою.
Боже,
нас захисти від Росії і спаси у нерівнім бою.
Ми ніколи не були рабами,
нам не треба тиранів,
катів.
Ми ніколи не були братами,
бо брати не вбивають братів.
Виплакала очі мати,
і вогнем палає гнів.
У руїнах рідні хати,
у садах
могили синів.
Треба ворогів покарати,
наша лють ординців знесе.
Прийде перемоги свято, Україна понадусте.
Нас ракетами не залякати,
ми об'єднані проти біди.
І бажаннями вам воювати,
відіб'ємо у вас назавжди.
За
розторені
спалені хати,
за скалічені долі людей,
ми вас будемо нещадно карати,
за вбитих непинних дітей.
Виплакала
очі мати,
і вогнем палає гнів.
У
руїнах рідні хати,
у садах
могили синів.
Треба ворогів покарати,
наша лють ординців знесе.
Прийде перемоги свято, Україна понадусте.
Треба ворогів покарати,
наша лють ординців знесе.
Прийде перемоги свято,
Україна понадусте.
Треба ворогів покарати,
наша лють ординців знесе.
Прийде перемоги свято,
Україна понадусте.