В нічному небі сяють зорі,
Вся срібним світлом залива.
Гуляє вітер на просторі, За плечі ніжно обійма.
Уся вість зорянім алеям,
В миті з бездонної пітьми.
Мов біла нічна орхідея,
Мені на зустріч вийшла ти.
Чарівна не знайомка мила,
В очах бездонних я тону,
Тильноє серце полонила,
Про тебе мрію лиш одну.
Чарівна не знайомка мила,
В очах бездонних я тону,
Тильноє серце полонила,
Про тебе мрію лиш одну.
Мені в зорянім намисі, Ласкаво посміхнулась ти.
Вологі губи шовковисі, Немов троянди пелюски.
Волосся тіла, що висіла,
Вітер розвиває,
Від чар своїх мене спаси.
Аж серце в грудях замирає,
Від неймовірної краси.
Чарівна не знайомка мила,
В очах бездонних я тону,
Тильноє серце полонила,
Про тебе мрію лиш одну.
Чарівна не знайомка мила,
В очах бездонних я тону,
Тильноє серце полонила,
Про тебе мрію лиш одну.
Чарівна не знайомка мила,
В очах бездонних я тону,
Тильноє серце полонила,
Про тебе мрію лиш одну.
Чарівна не знайомка мила,
В очах бездонних я тону,
Тильноє серце полонила,
Про тебе мрію лиш одну.