Під гобеленом
На вік любов свою, а зорі в небі, як завжди сміялись.
О, зорі, зорі, вічно вам з'ять і провіщать комусь блакитне щастя і лиш зоря.
Одна зоря упала з неба і погасла, пішла навік і загубився світ.
Застегли кроки на заснувій стежці, тільки в душі лишився.
Це липокий світ, холодний лід на зраненому серці.
О, зорі, зорі, вічно вам з'ять і провіщать комусь блакитне щастя і лиш зоря.
Одна зоря.
Одна зоря, купала з неба і погасла.
Не поспішай хвилинку зачекай.
Хоч посміхнись до мене на прощання
Не згадуй більше і не зачіпай
І не тривожь минулого кохання
О, зорі, зорі, вічно вам сіяч
І провіщач, комусь блакитне щастя
І лише зоря, одна зоря
Попала з неба і погасла
Під гобеленом в зорі ніч
Десь солов'ї в мелодіях купались
Прощав тоді навік любов свою
А зорі в небі, як завжди, сміялись
Прощав тоді навік любов свою
А зорі в небі, як завжди, сміялись
А зорі в небі, як завжди, сміялись