Постій, хоч шлях буває іноді непростим
Я давно хотів сказати простий
Послухай, я без тебе ніби пустий
Пусти мене
Свої обійми знову влакаю я, а потім
Побіжимо додому під очі
Як раніше
Квіти найніжніші
У твоє волосся
Що потрібно ще?
Наші думки один одного так просять
Щоб хоч на мить усе знову почалося
І нехай ми колись вкотре розбіжимось
Дозвольши розторкнутися до твого волосся
Наші думки один одного так просять
Щоб хоч на мить усе знову почалося І нехай ми колись
вкотре розбіжимось Дозвольши розторкнутися до твого волосся
Ще хоча б раз ловити погляд на собі
Ще хоча б раз почути тільки не йди
Я знов страждаю безсвідомо їм і ти Та врятувати мене можеш тільки ти
Тільки в тобі моя правда Промінь сонця всередині листопада
Неважливо як довго й далеко йди Якщо поруч з моїми будуть твої сити
Тону в твоїх очах, я тону в твоїх очах допоможи
Plus