Чи знаєш ти,
як на небі темно без зірок?
Чи маєш ти віру, щоб зробити перший крок?
Крізь життя ми збираємо сили далі йти
Мов дитя,
я не знаю страху висоти
Я зриваюсь десь не наче дикий водоспад
Але знаю, ти довіришся мені
Шаленію і пірнаю в твій чарівний сад
Бодай у вісні
Чи бачиш ти,
як виблизкує в очах зоря?
Чи чуєш ти,
як сідає сонце за моря?
По вітрах пронесеться тихий голос мій
У руках свою віру втримати зуміє
Я зриваюсь десь не наче дикий водоспад
Але знаю, ти довіришся мені
Шаленію і пірнаю в твій чарівний сад
Бодай у вісні
І крізь терни всі пройти Знов і знов тебе знайти
Серці поронити від чужих очей
Наче сповіт в
небесах відчуваю на вустах І в грудях знов так солодко пече
Я зриваюсь десь не наче дикий водоспад Але знаю,
ти
довіришся мені
Шаленію і пірнаю в твій чарівний сад
Бодай у вісні
Бодай у вісні