Він не тікав, не ховався нідеВін точно знав, що зразу підеВокзал, форма, бронік, чай у вагоніЗаплакана мати, одна на пероніСкоро побачимосьСкоро побачимосьСкоро побачимосьСкоро побачимосьЧекайРана, що юшить, здається нічимВін в полум'я рушить, бо там побратимУпевнений погляд зупини на митьІ з кулями поряд в ефірі летитьСкоро побачимосьСкоро побачимосьСкоро побачимосьСкоро побачимосьСкоро побачимосьЧекайДодому вдалосяТа от би живимВсе місто зійшлося, проститися з ним, стоять побратини, ці боги війни, на збутих колінах навколо труни.Їх наміри грізні, помстяться, та знають, що рано чи пізно, тому обіцяють.Скоро побачимось!Скоро побачимось!Скоро побачимось!Скоро побачимось!Чекай!Ми всі скоро побачимось!Скоро побачимось!Скоро побачимось!Ми всі скоро побачимось!Наступного року!Чекай!